20 червня Верховна Рада ухвалила рамковий Закон «Про управління відходами». Саме на його основі будуть розроблені необхідні секторальні закони у напрямку налагодження централізованого поводження з відходами. Водночас ці зміни вкрай необхідні Україні для того, щоб стати членом Європейського Союзу.
Діючий закон про відходи був ухвалений ще у 1998 році. Зрештою, це стало причиною відставання України у галузі управління ТПВ від європейських сусідів на десятки років. Старі підходи аж ніяк не відповідали новим реаліям. 90% з них на сьогодні захоронюють в землю. ГО «Екосфера» раніше розповідала про проблему побутових відходів у гірських районах Закарпаття, а також про ситуацію з відходами на Ужгородщині з початку війни. Досі в Україні не побудовано жодного сучасного сміттєпереробного заводу. Більшість переробних підприємств, які були зосереджені на сході та в центральній частині України зупинили свою діяльність. Водночас на утилізацію відходів внаслідок російського вторгнення на територію України можуть знадобитися величезні ресурси. Збільшення кількості ВПО зумовило й збільшення кількості відходів в окремих регіонах, де проблема з ТПВ ще до війни очікувала негайного розв’язання. Відтак ухвалення закону про відходи – довгоочікуваний та необхідний крок назустріч цивілізованій Європі.
У чому суть Закону «Про управління відходами»
Мета законопроєкту – наближувати законодавство України до норм Європейського Союзу. Зокрема, закон передбачає такі євроінтеграційні кроки:
- Впровадити європейську ієрархію поводження з відходами;
- Організувати планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях;
- Закрити та рекультивувати старі сміттєзвалища, а ті, що залишаться, привести до європейських норм;
- Впровадити розширену відповідальність виробника (РВВ);
- Створити умови для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і відкрити кордони для інвесторів.
На деяких із цих норм варто зупинитися детальніше. Ієрархія поводження з відходами передбачає послідовність дій з відходами:
– Запобігання утворенню відходів;
– Підготовка до повторного використання;
– Рециклінг;
– Інша утилізація, зокрема сміттєспалювання для отримання тепла чи електроенергії;
– Захоронення на полігонах.
У європейських країнах існують окремі програми із запобігання утворення відходів. Важливий складник цих програм, спрямований на споживача, – інформаційна кампанія про шкоду ТПВ для довкілля. Наприклад, ГО «Екосфера» проводить тренінги для дітей із запобігання утворення відходів та раціонального споживання ресурсів.
Ієрархія управління відходами впроваджується центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
Мінімальні норми переробки та підготовки до повторного використання для відходів пластику, паперу, скла, тобто упаковки, будуть встановлені в окремому законі шляхом впровадження розширеної відповідальності виробника упаковки.
Розширена відповідальність виробника (РВВ) передбачає, що виробник несе повну відповідальність за продукцію, яку випустив на ринок: збір, повторне використання, переробку чи утилізацію упаковки. Це європейський досвід, який має стимулювати бізнес до мінімізації утворення відходів та до їх переробки. Діє у 26 країнах ЄС.
Наприклад, у Польщі виробники пива та мінеральної води у скляних пляшках пропонують споживачам здавати тару та повертати за неї кошти, які входили у вартість товару. Також законопроєкт заохочуватиме виробників використовувати більш екологічні матеріали.
По-перше, обов’язок по роздільному збору відходів та виконанню цільових показників з підготовки для повторного використання та рециклінгу побутових відходів покладено на органи місцевого самоврядування, яким після запровадження РВВ, організації РВВ будуть відшкодовувати витрати на збір певних видів відходів. РВВ запрацює в кращому випадку через 7 років, хоча це буде також залежати від часу прийняття окремих законів про РВВ різних видів продукції. По-друге, проваджується ієрархія управління відходами. Підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить до утворення відходів, мають її дотримуватися.
Закон «Про управління відходами» передбачає 2 основні моделі функціонування РВВ: через організацію індивідуальної чи колективної відповідальності. Конкретні моделі реалізації РВВ будуть закладені у спеціальних законах, оскільки виходячи із виду продукції, можливі відмінності в моделях РВВ. Так, збирання упаковки та збирання батарейок чи збирання транспортних засобів можуть потребувати різних підходів.
Що буде з діючими сміттєзвалищами?
Загальна площа сміттєзвалищ в Україні перевищує 9 тис га. На Закарпатті розміщені 62 діючих сміттєзвалища. Майже половина з них не має місця для відходів, решта – заповнена на 85%. Ще є кілька сотень вже закритих, але не рекультивованих. Раніше ГО «Екосфера» розповідала про ситуацію з ужгородським сміттєзвалищем.
Згідно з новим законом старі звалища нікуди не зникнуть. Одночасне закриття всіх таких об’єктів вимагає значних фінансових ресурсів, часу та пошуку підходящих земельних ділянок.
Закон передбачає приведення існуючих місць видалення відходів у відповідність до екологічного стандарту. Якщо регіональний план управління відходами визначає, що полігон/звалище вичерпали свій ресурс, власник такого місця розміщення відходів має рекультивувати цю ділянку.