Незважаючи на те, що Директива 94/62/ЄС про пакування та відходи упаковки (Directive 94/62/EC on Packaging and Packaging Waste) застосовується до всіх держав-членів, окремі країни можуть на свій розсуд досягати цілей та вторинного використання. В результаті ділових, культурних, економічних і географічних відмінностей, відмінностей у поглядах зацікавлених сторін і споживчих звичок, існують відмінності у виконанні РВВ по всій Європі. Одна схема РВВ не підходить для всіх, і, як наслідок, програми утилізації відповідають національним особливостям і розвиваються у напрямку, який найкращим чином відповідає індивідуальним умовам. Наприклад, переробка в Нідерландах пройшла повний цикл, від системи, заснованої на муніципальних податки, від відповідальності виробників до системи, заснованої на федеральних податках … і цілком може знову змінитися.
Різні методи застосування Директиви ЄС на практиці серед держав-членів можна в загальних рисах класифікувати наступним чином:
- Єдина організаційна модель: в деяких країнах ЄС діє єдина національна програма дотримання. Наприклад, в Бельгії FOST Plus є єдиною організацією, яка акредитована владою для управління утилізацією та переробкою побутової упаковки по всій країні. Ця монопольна система є підходом, схваленим Європейською організацією з відновлення упаковки (PRO EUROPE). Бельгійська модель некомерційна.
- Конкуруюча колективна модель. Приклади конкурентного ринку утилізації можна знайти в Австрії, де діють дві конкуруючі організації, і в Німеччині, де діють до десяти схем, які переробляють з декількох юрисдикцій. Найбільшою організацією в Німеччині є колишня монополія Duales System Deutschland GmbH. Ці операції, як правило, комерційні.
- Гібридна модель: Великобританія була конкурентним ринком з 1997 року з більш ніж 40 схемами відповідності, багато з яких є регіональними. Британська система включає в себе гібрид промислових, комерційних і інституційних (Commercial and Institutional) і житлових об’єктів, і акцент на збір упаковки робиться на Commercial and Institutional. Підхід Великобританії також розділяє вартість EPR в ланцюжку поставок, так що вона розподіляється між постачальниками упаковки, наповнювачами (fillers) і роздрібними продавцями. Зобов’язання виробника виконується за допомогою системи «Примітка про утилізацію відходів упаковки» (PRN, Packaging Waste Recovery Note system). Більшість британських схем є комерційними.
Джерело: opanasenkovictoria.blog