Багато країн, які зараз є лідерами у переробці та утилізації сміття, мали подібні проблеми, що й українці. Наприклад, в Німеччині у 80-ті про сортування відходів навіть не йшлося – їх тільки закопували або спалювали. Ситуація змінилася лише у 1991 році, коли уряд країни розробив закон, який зобов’язує виробників випускати упаковку для товарів, яка розкладається або є придатною для вторинної переробки. До того ж, німці не будують будинки зі сміттєпроводами – адже вони заважають правильній утилізації, а за дотриманням всіх правил слідкує «сміттєва поліція».

Японці максимально ефективно використовують своє сміття, переробляючи його на купу корисних речей: спортивний одяг, канцелярські товари, офісні меблі, шкільну форму та багато іншого.

У Швеції переробляють 99% відходів, більша частина яких використовується як паливо для електростанцій. Шведи навіть купують сміття в інших країнах (Ірландія, Італія, Норвегія), оскільки свого їм замало. А от в Австрії активно використовують біотехнологію: грибковий фермент, який розщеплює пластик та поліестер. Таким чином, в країні забезпечується так званий «колообіг пластику»: відхід від одного продукту використовується для створення іншого.

У Бразилії до збору сміття уряд залучив бідний шар населення: за 6 пакетів відходів видають 1 пакет з їжею. Таким чином, щомісяця бразильці збирають приблизно 400 тонн відходів, які йдуть на переробку, а місто Куритиба взагалі зайняло перше місце у світі по збору цінних побутових відходів.

Попри те, що проблема забруднення в Індії стоїть гостро, жителі країни винайшли незвичайний спосіб боротьби з деякими відходами. Пластик, поліетиленові пакети, обгортки шоколадок індійці використовують у будівництві доріг.

У Фінляндії батарейки, лампочки та інші шкідливі відходи можна здати в будь-який магазин, де ці речи продаються. У супермаркетах розташовані автомати, які приймають банки й пляшки та видають за них чек із сумою, яку покупець може отримати на касі. Кожна аптека приймає ліки, термін придатності яких вже збіг, а по всій країні розміщені пункти прийому одягу, який за підтримки Червоного Хреста відправляють до країн, що цього потребують.